"Без будь-кого з нас Батьківщина може обійтися, але будь-хто з нас без Батьківщини – ніщо."
Василь СУХОМЛИНСЬКИЙ

       Український віночок:

символи та значення квітів та стрічок

Термін «вінок» є збірним поняттям, майже в кожному етнографічному районі він мав іншу назву. Крім загальнослов’янських — вінок, вянок, перев’язка, чільце з ХІХ-поч. ХХ ст. побутували такі назви як: коробуля, лубок (Поділля), теремок (Чернігівщина), капелюшиня, фес (Буковина), корона, перта(Закарпаття), цвіток, квітка (Наддніпрянщина), косиця, плетінь (Гуцульщина), коруна (Лемківщина), гібалка (Переяславщина, Подніпров’я). Гуцулки носили вінкоподібне чільце — нанизані на дріт або ремінець мідні пластинки у формі  пелюсток, а буковинки — коди — вінкоподібні прикраси, що кріпилися на тімені й пишно піднімалися вгору, волосся при цьому розпускалося. 

Усього у вінку могло бути до 12 різних квіток, кожна з яких мала свій символ. Мак вважається не тільки квіткою мрій, але й символом родючості, краси та молодості; ромашка — символом кохання, ніжності та вірності; соняшник — відданості й вірності; волошки у віночку — символ людяності; ружа, мальва і півонію — символи віри, надії, любові; м’ята — оберег дитини та її здоров’я; материнка — символ материнської любові; лілея — дівочі чари, чистота, цнота, див’ясил — корінь дев’яти сил, який зміцнює та повертає здоров’я; безсмертник — символ здоров’я, загоює виразки, і рани; цвіт вишні та яблуні — материнська відданість та любов; калина — краса та дівоча врода; хміль — гнучкість і розум; польовий дзвіночок — вдячність.

Щоб посилити захисну силу вінка поміж квітів вплітали зілля та листя: полин — «траву над травами», буркун зілля — символ вірності, що може з’єднувати розлучене подружжя; листя дуба — символ сили. Але чи не найсильнішим оберегам вважають барвінок  — символ життя та безсмертя душі людської,оберіг від злих, зілля кохання та дівочої краси, чистого шлюбу. Казали, що варто лише дівчині та юнакові з’їсти листочок барвінку, як між ними спалахне кохання. Кожна пелюстка має певне значення: перша — краса, друга — ніжність, третя — незабутність, четверта — злагода, п’ята — вірність.

Влітку віночок сплітали з різних трав і квітів, восени — із золотавого та червоного листя, взимку — із штучних квітів. Збирали квіти у певні дні й у певну годину в залежності від призначення вінка. Перед плетінням квіти «очищали». Категорично заборонялося вплітати «нечисте зілля» — папороть, вовчих ягоди, дурман та ін.. Хлопців під час плетіння поблизу не мало бути.

Вінки із штучних й воскових квітів плели, в основному, черниці православних монастирів і продавали на київських базарах, від чого і назва — «київськими». Вони купувалися перед шлюбом як весільні. Штучні квіти у вінку  перевивалися зеленим барвінком. Подекуди побутував звичай вплітати пташине пір’я: пав’яче, куряче та з хвоста селезня. Але з яких би матеріалів плели вінок, він мав був бути невисоким і охайно прилягати до голови.

Не менше значення приділялося стрічкам (лєнтам, биндам): їх кольору, довжині, підбору. Дванадцять кольорів, кожен з яких був оберегом, і лікарем, захищаючи волосся від чужого ока.

Стрічки вимірювали по довжині коси, розрізали нижче коси, щоб її сховати. Найпершою по центру в’язали світло-коричневу — символ землі–годувальниці, пообіч якої жовті — символ сонця; за ними — світло-зелені й темно-зелені — краса та молодість; голубі й сині — небо і вода, що надають силу й здоров’я. Далі йшли жовтогаряча — символ хліба, фіолетова — мудрість, малинова — душевність і щирість, рожева — достаток. Білу вплітали лише тоді, коли кінці її були розшиті сріблом і золотом (на лівому — сонце, на правому — місяць). Не вишита стрічка не пов’язувалася, це був символ пам’яті про померлих. Дівчата, що вплітали у віночок мак, підв’язували до нього червону стрічку — символ печалі й магічності.

Сирота вплітала в косу та у вінок блакитні стрічки. І люди при зустрічі обдаровували таку дівчину подарунками, хлібом, грошима, бажали їй стати щасливою й багатою. Дівчина ж у вдячність дарувала тим людям стрічку з вінка.

В Україні існували вікові, магічні, ритуальні, звичаєві вінки. Усього їх понад 77 видів.

Починали носити віночок дівчатка з трьох років. Перший — для трирічної доньки плела мама, купаючи його в росах, коли на небі сонце зайде, сім днів, а тоді клала до скрині. У віночок впліталися чорнобривці, які позбавляли головного болю, незабудки та барвінок, щоб зір розвивали, та ромашка, яка серце заспокоювала. Одягали дівчинці той віночок на Спаса, як давали їй свячене яблучко та приказували: «Здоровому тілу — здоровий дух!»

У чотири роки плели інший віночок. Усі кінчики пелюсток, вплетених у нього квітів, були розсічені, доплітався безсмертник, листочки багна чи яблуні.

Шестирічній доньці вплітали мак, що додавав сон та беріг думку, і волошку. У сім років плели вінок із семи квіток із цвітом яблуні. Цілим ритуалом було, коли батько торкався вінком голівки доньки і промовляв: «Мати — яблуне, дядино моя, не жалій здоров’я і долі дитині».

https://youtu.be/h-VNaBdc4XE

Український віночок (В.Кленц) 
Зробила я віночок 
Із квітів та стрічок, 
Піду в нім танцювати 
Веселий гопачок. 
Віночок український 
У райдужній красі. 
У нього в нашій школі 
Закохані усі. 
Хоч квіти паперові, 
Та їхні кольори 
Дарують гарний настрій 
Всій нашій дітворі. 
Я лагідно торкаю 
Цю ніжність і красу. 
Свою веселу вдачу 
До кожного несу. 

Квіти українського віночка. (Ю.Терен) 
Ой цвіте на Україні красне літо 
Ой збирають чорноброві в гаю квіти, 
В’яжуть стрічку й квіточку в стіжок, 
Щоб до танцю вбратись в оберіг –…( вінок) 
*** 
Щоб було ЗДОРОВ"Я, була СИЛА, 
Цвіт її не в’яне, бронзовіє. 
Серед квітів справжній характерник. 
У вінок вплітається…(безсмертник). 
*** 
Куди вітер занесе, 
Приживеться там й цвіте. 
НЕСКОРИМИЙ дух у ній 
Зветься квітка … (деревій). 
*** 
Зеленшовком і зимою, й літом в’ється, 
Про життя та квітка знає і БЕЗСМЕРТТЯ. 
Синім цвітом оживить сумний затінок, 
У віночку бавиться … (барвінок). 
*** 
Щоб складалась материнська доля, 
Квітнуть навесні сади плодові. 
Щоби ДІТКИ були гарні і міцні, 
В цвіт рожевий вбрались. (яблуні). 
*** 
Цвіте білим навесні, а на осінь китиці червоні, 
Щоб була КРАСА дівоча, була ВРОДА. 
Незрівнянно гарна, як наша країна, 
Заплітають у віночок оберіг… (калину) 
*** 
Що би ВІДДАНІСТЬ була в любові 
Є чар-зілля у дівочому вінкові. 
Щоб душа і думка були чисті, 
Зацвітав жовтенький, духмяний … (любисток). 
*** 
Ой у полі синіють кокошки, 
Квіти ті неначе неба трошки. 
Від лихої бережуть ворожки, 
Вплетені на ВІРНІСТЬ у вінок …(волошки). 
*** 
А ще у віночку квітка є – ДОВІРА, 
Вона має сонце всередині. 
В неї чисті, білі пелюсточки - свашки, 
Про дівочу долю розповість … (ромашка). 
*** 
Всім квіткам вона княжна. 
Дивовижна, запашна. 
Хто не ВІРИТЬ і байдужий 
Вразить того шипом …(ружа, троянда). 
*** 
Батька хату осява, 
Струнка, байхова барва. 
Щоб НАДІЯ не в’яла, 
Квітне роду берегиня …(мальва). 
*** 
А ця квітка як троянда виглядє 
Та не колить бо шипів не має, 
Щоб була ЛЮБОВ, була гармонія, 
У дівочому віночку виграє …(півонія). 
*** 
На зелені вуса сів джміль, 
Тай заплів усе всуціль, 
То на РОЗУМ, на гнучкий В’ється …(хміль). 
*** 
Наче крові каплі в полі, 
Тих хто воював за долю. 
Квітка та ПЕЧАЛІі знак, 
Символ СМУТКУ …(мак).