Теплодарський ЗДО № 1 «Веселка»

 





СКОРО ЙДЕМО ДО ШКОЛИ

 

Вступ до школи — дуже важливий момент для дитини та її батьків. Багато дітей з готовністю та натхненням відправляються в перший клас, але далеко не всім такі зміни даються легко. Рік перед школою дає можливість батькам підготувати дитину до школи не тільки купивши все для успішного навчання, а й заклавши в неї всі необхідні знання та вміння.

У цьому матеріалі ми детально розповімо як підготувати дитину до школи вдома, що вона повинна знати та вміти, включаючи фізіологічну, інтелектуальну, соціальну та психологічну готовність до школи. А також дамо кілька корисних рекомендацій з підготовки до школи та полегшення навчального процесу.

Готовність до школи чи потрібно готувати дитину до 1 класу?

Кожна з необхідних навичок для успішного навчання та соціалізації з'являється не моментально, тому ми планово та рівномірно готуємося до школи, розподіляючи навантаження. Займаючись підготовкою до першого класу, потрібно постаратися охопити всі необхідні навички та вміння, щоб закласти базу знань для майбутнього першокласника.

Так чи потрібно готувати дитину до школи? Готувати до школи обов'язково, але при цьому, вам не потрібно намагатися випереджати шкільну програму, вивчаючи її ще до початку навчального року. Це вже завдання вчителя, для батьків же головне навчити необхідним азам для успішного навчання та взаємодії з майбутніми однокласниками. Якщо перестаратися і дати занадто багато знань, це може надати протилежний ефект та призвести до втрати інтересу, адже малюкові буде просто нудно на уроках.

Крім стандартної підготовки дошкільнят до школи, рекомендуємо дізнатися що саме буде входити в навчальний план, за якими підручниками та методиками навчатиметься першокласник.

Що повинна вміти та знати дитина перед школою

За програмою Нової Школи України, для дошкільнят більше немає чіткого списку того, що повинна знати дитина перед школою. У школах більше немає конкурсів та атестацій перед першим класом. Кожен випускник дитячого садка, який не має протипоказань за станом здоров'я може бути зарахований до першого класу.

Але як підготувати дитину до першого класу батькам та які знання точно знадобляться? Батьки самі повинні розуміти, що підготовка дітей до школи потрібна та треба відповідально підійти до неї, тим самим полегшуючи і так непростий період адаптації. Далі ми докладно розкриємо кожен з аспектів грамотної підготовки до школи.

 

 

 

 

 

Що корисно вміти дошкільнику?

Головне завдання домашньої дошкільної підготовки дітей — розвиток всіх необхідних умінь та навичок, які полегшують процес становлення учнем. Далі ми розповімо що повинна знати дитина до школи. Особливу увагу варто приділити таким показникам готовності дитини до школи:

  • Розвиток мовлення.

Сюди входить не тільки постановка всіх звуків, а й розвиток оповідної мови. Як тренування підійде придумування історій, розмови на різні теми та інше. Малюк повинен навчитися грамотно будувати свою розповідь, щоб вона була зв'язаною, узгодженою та послідовною.

  • Мислення.

Багато спілкуйтеся з малюком, показуйте йому різні предмети та явища, говоріть про їх загальні риси та відмінності. Ще до школи, дитина повинна вміти порівнювати явища, узагальнювати схожі предмети в одну групу, знаходити схожі предмети за певною ознакою чи прибирати з групи предметів невідповідний.

  • Пам'ять.

Хоч в цьому віці діти і сприйнятливі до нової інформації, до питання розвитку пам'яті також потрібно підійти дуже відповідально. Для цього досить вчити з малюком вірші та пісні, просити його повторити речення, яке ви тільки що озвучили і т.д. Також є маса дидактичних матеріалів та ігор, які спрямовані на поліпшення довільного запам'ятовування.

  • Моторика.

Виконання будь-яких дій продумано та акуратно просте завдання для дорослої людини, але не для дитини. Це вимагає хорошої концентрації та координації. У розвитку цих навичок допоможуть найрізноманітніші практики та ігри, включаючи розфарбовування, штрихування, прописи та інші дії, де потрібна акуратність.

  • Концентрація, уважність та посидючість.

Розвинути ці вміння можна за допомогою систематичних та регулярних занять. Почніть з малого — недовгі заняття в одному і тому ж місці та в певний час. Далі можна збільшувати час безвідривного навчання, але не довше 20 хв.

  • Математичні знання.

Тут досить навчити малюка азам: рахунок до 10, віднімання та додавання в цих межах, перерахування чисел від меншого до більшого і навпаки, визначення пропущених чи повторюваних чисел. Можна практикувати навички рахунку в звичайному житті, рахувати предмети на прогулянках, додавати їх та віднімати. Крім цього, рекомендуємо ознайомити дитину з поняттями розміру предметів, вагою, а також навчити її орієнтуватися в часі по звичайному та електронному годиннику.

  • Знання про навколишній світ.

Ще до школи, дитина повинна знати в якій країні вона живе, в якому місті та за якою адресою, а також столицю своєї країни. Потрібно щоб вона вивчила сезони, місяці та їх послідовність, на які проміжки ділиться доба, скільки в ній годин, скільки днів у тижні та їх послідовність. Важливі знання про природу, основні види рослин і тварин, дорожні правила та існуючі професії. Дитина повинна знати як її звуть, скільки їй років, за якою адресою вона проживає і з ким, а також знати повні імена батьків та їх професію.

Основні принципи успішної підготовки дітей до школи — регулярність, відсутність примусу та дотримання конкретних правил. Це дозволить малюкові домогтися необхідних результатів та прищепить дисципліну, яка знадобиться для регулярних занять в школі. Це саме те, що повинна знати дитина йдучи в перший клас.

Труднощі, з якими може зіткнутися дитина в першому класі

Найскладніші для малюка предмети — це письмо, читання та математика. Щось дається одній дитині легше, а щось складніше. Так як підготувати дитину до школи, з огляду на ці моменти?

Письмо буде віднімати у неї найбільшу кількість сил та часу, адже саме в цьому віці закладаються правильні письмові навички. Діти повинні писати правильно та красиво, що не так-то просто. Щоб малюк звикав до цього процесу, досить короткочасних занять: попросіть його прописати один рядок, або ж напишіть кілька букв та нехай він постарається повторити їх.

Рекомендація: не перевантажуйте дитину та не давайте їй занадто складних завдань — для підготовки до 1 класу досить легких та короткочасних вправ.

Наступний складний та важливий предмет — читання. Хоч НУШ і не вимагає вміння читати при вступі до першого класу, їх підручник говорить про зворотне — вже з першої сторінки завдання звучать, як "прочитай вірш та перекажи його своїми словами". Складно виконати таке завдання без навичок читання. До того ж, оцінка знань з цього предмету проходить практично на початку навчального року, а саме визначення швидкості читання є своєрідним змаганням між учнями. Дивлячись на це, ми все-таки рекомендуємо навчити малюка читати ще до початку навчального року.

Далі за списком математика. Навчальний план першого класу крутиться навколо першого десятка чисел, складання та віднімання в цих межах. Це допомагає дитині закріпити базові знання, що потрібні для більш складних математичних операцій, з якими вона зіткнеться вже в другому класі. Щоб допомогти малюкові, вам потрібно не тільки вивчити з ним рахунок, а й зуміти грамотно пояснити йому навіщо це потрібно. В іншому випадку, дитина не буде розуміти всю важливість освоєння математики та буде з великими труднощами засвоювати нові знання.

Фізіологічна готовність дитини до школи

Інтерес до спорту, фізкультури та в цілому до фізичного розвитку потрібно починати прищеплювати дитині ще задовго до школи. В цьому випадку, краще всього показує себе особистий приклад. Досить активно проводити спільно час з малюком вдома та на прогулянках.

Також, ви можете віддати його в спортивну секцію — їх дуже багато навіть в маленьких містах: починаючи від танців і закінчуючи боротьбою. Можна перепробувати кілька варіантів, щоб дитина вибрала той, який їй до душі. Фізіологічна готовність дитини до школи може вважатися максимально успішною, якщо вона сама тягнеться до занять, нагадує про них вам та намагається не пропускати жодного.

Інтелектуальна готовність дитини до школи

Не варто зациклюватися лише на читанні, письмі та рахунку — це більше завдання вчителів. Вам же потрібно зосередитися на правильному мисленні, навчити дитину аналізувати отриману інформацію та міркувати на різні теми. Ваші три головні завдання для інтелектуальної готовності дитини до школи полягають у наступному:

  1. Створіть комфортні умови для отримання нової інформації та зацікавте малюка. У цьому допоможе різнопланове дозвілля, читання цікавої та розвиваючої літератури, перегляд відео, прогулянки та відвідування цікавих місць. Так дитина зрозуміє, що світ — це нескінченна кількість дивовижних речей та захоче дізнаватися все більше і більше.
  2. Розмовляйте з малюком якомога більше, розповідайте як спілкуватися зі старшими та з однолітками, як вести себе з меншими дітьми. Також допомагайте йому аргументувати власну думку, покажіть що слухаєте його та отримуєте задоволення від розмов. Таким чином він навчиться висловлювати свою точку зору, вислуховувати вашу і, також як і ви, радіти самому процесу спілкування.

Розвивайте логіку та вчіть нестандартного мислення. Це дуже важливо при вирішенні побутових завдань і, в цілому, в житті. Так малюк зможе дивитися на типові ситуації з нестандартного ракурсу, розвине критичне мислення, його розум стане більш гнучким та буде краще засвоювати отриману інформацію. Для розвитку логічного мислення відмінно підходять спеціальні завдання на логіку та креатив.

Закладаючи в малюка правильну інтелектуальну базу, ви полегшуєте йому весь шкільний шлях. Крім того, подібне проведення часу відмінно тренує концентрацію, уважність та посидючість, які так важливі в школі. Зараз є дуже багато демонстраційних матеріалів, завдяки яким можна зробити процес цікавішим та різноманітнішим.

Соціальна готовність дитини до школи

Особистісна (соціальна) підготовка дитини до школи дозволяє допомогти малюкові легше адаптуватися до різних форматів навчання та спілкування, які значно відрізняються від звичних в садку та вдома. Також, соціальна готовність дитини до школи робить її більш усвідомленою та відкритою до нових знань, навколишнього світу та самої себе.

Розповідаючи дитині про школу, не можна робити акцент тільки на позитивному чи негативному аспекті навчання. Якщо ви, наприклад, будете лише говорити як в школі класно, весело та завзято, зіткнувшись з дійсністю — дитина просто розчарується. Адже школа не складається лише з розваг, це велика праця та відповідальність, яку повинен розуміти майбутній першокласник.

Правильна позиція — максимально докладне та неупереджене знайомство дитини зі школою, її вимогами, розпорядком та іншими подробицями. Ось кілька рекомендацій щодо соціальної готовності дитини до школи:

  • Дозволяйте дитині самій знайомитися в людних місцях, пояснюючи при цьому, що без присутності дорослих, не можна контактувати з чужими дорослими.
  • Відвідуйте періодично дуже людні місця, на зразок розважальних центрів, супермаркетів, вокзалів та аеропортів — це навчить її не губитися при великому скупченні людей.
  • Навчіть малюка справлятися з критикою, пояснюючи, що вона може мати відношення до ситуації чи результату її роботи, але до неї особисто жодного відношення не має. Також цьому сприяє вироблення правильної позитивної самооцінки у дитини.
  • Вивчайте правильно висловлювати власні думки, грайте сценки як вона звертається за допомогою до незнайомця, задає питання та інше.
  • Розвивайте у малюка здорову тягу до змагань та перемог, а також обговорюйте можливі невдачі та прищеплюйте правильний погляд на них.
  • Дозволяйте працювати самостійно. Якщо малюк потребує похвали, ви можете почати з заохочення кожного етапу його діяльності, а в кінцевому рахунку — хвалити вже тільки результат.
  • Створіть чіткий розпорядок дня, щоб дитина навчилася присвячувати одній справі певний час. Важливо, щоб в такому порядку, чергувалися спокійні та активні заняття. Це допоможе малюкові адаптуватися в режимі урок-перерва.

Щоб допомогти дитині відчувати себе більш впевнено, ви можете навчити її всім базовим навичкам, які будуть потрібні: правильно тримати ручку, крок за кроком виконувати завдання та інше.

Психологічна готовність дитини до школи

Навіть якщо ваша дитина спокійна, серйозна та має правильну самооцінку, це ще не дає гарантії, що адаптація до школи пройде гладко. Кожен новий етап та зміни — це стрес навіть для дорослого, а для малюка тим більше. Саме тому психологічна підготовка до 1 класу дуже важлива. Щоб допомогти максимально легко адаптуватися до незвичайного для неї шкільного життя та забезпечити правильну психологічну готовність дитини до школи, важливо навчити:

  • Позитивному мисленню та управлінню емоціями.

Помірний контроль таких емоцій, як образа, злість та гнів дозволять малюкові уникнути імпульсивних слів і вчинків. Ви повинні вкласти в голову дитині, що неприємні ситуації трапляються, але позитивне мислення дозволяє відшукати правильний вихід. У цьому допоможе моделювання різних ситуацій та їх розбір. Це основа психологічної готовності дітей до школи.

  • Концентрації та уважності.

Уміння довести розпочате до кінця — важлива здатність, яка буде помічником не тільки в школі, але і протягом усього життя. Ставте приємні та нейтральні завдання, на виконання яких вистачить півгодини. Якщо в результаті дитина може зосереджено працювати над однією справою хоча б хвилин 20, значить у вас все вийшло.

  • Відповідальності та націленості на результат.

Мрійте разом, ставте цілі та допомагайте дитині домогтися їх, незважаючи на можливі перешкоди. Спочатку ви можете стимулювати малюка ззовні, але поступово потрібно пояснювати йому, що кращий мотиватор — він сам та його бажання.

Важливо розуміти, що психологічна готовність дитини до навчання в школі починається саме вдома. Давайте дитині різні доручення, покладайте на неї відповідальність за виконання посильних завдань та нехай будуть справи по дому, які виконує саме вона.

Корисні поради та рекомендації батькам першокласників

Нагороди за старання, помірне навантаження та правильний режим — основа підтримки інтересу до навчання та створення умов для цього. Але і це не все, в цьому розділі ми розповімо як підтримати інтерес першокласника до занять та отримання нових знань.

Щоб дитина із задоволенням ходила до школи та вбирала нову інформацію, як губка, важливо не тільки правильно її підготувати, але і налаштувати. Ось кілька рекомендацій для підтримки в дитині спраги до нових знань:

  • Мотивуйте. Уже через місяць інтерес дитини до нового оточення, занять та школи в цілому починає згасати. Причина в тому, що процес адаптації підходить до завершення, а дитина починає втомлюватися. Хороший варіант мотивації — цікаве дозвілля на вихідні.
  • Дозволяйте перепочити. Якщо ви бачите, що дитині дуже важко, влаштуйте їй кілька позапланових вихідних. Нічого страшного, якщо малюк пропустить пару днів — це набагато краще, ніж неуважність через відсутність інтересу та втоми.
  • Цікавтеся. Запитуйте у дитини про те, як вона провела день. Не просто як справи, а більш точні питання: що було хорошого, що веселого, що найбільше запам'яталося, що їла і т.д. Це покаже малюку, що вам цікаво та допоможе збудувати довірливі відносини.
  • Не перевантажуйте. Рекомендуємо утриматися від будь-яких додаткових занять, репетиторів та іншого хоча б в перші півроку.
  • Не сваріть. Якщо у дитини щось не виходить, краще підтримайте її та допоможіть зробити краще.
  • Допоможіть знизити стрес. Хоча б в перші кілька місяців, обмежте тиск на дитину з приводу виконання домашніх обов'язків. Нічого страшного не сталося, якщо вона втомилася та просто забула покласти якусь річ на місце.
  • Відпочивайте активно. Рекомендований час відпочинку між уроками та домашнім завданням — 2 години. При цьому, краще цей час провести на вулиці.
  • Забезпечте правильний режим дня та раціон. Слідкуйте, щоб малюк отримував всі необхідні вітаміни та мікроелементи, щоб його харчування було достатнім та збалансованим. Також, першокласник повинен висипатися, щоб у нього була енергія для нового навчального дня.

Ще один важливий момент для підтримки бажання вчитися — соціалізація. Якщо дитина хоче поспілкуватися з однокласниками після уроків, не потрібно силою тягти її додому. Також ви можете запрошувати її друзів чи відпускати дитину в гості.

Як полегшити та урізноманітнити навчання

Навчання — це не тільки уроки в школі, але і виконання домашнього завдання. Саме на цю частину ви можете дуже сильно вплинути, зробити її більш цікавою та зручною для школяра. Ось що потрібно для полегшення та внесення різноманітності в домашні заняття:

  • Комп'ютер. Ми не говоримо про комп'ютерні ігри, хоч і вони теж не завадять в помірній кількості. Комп'ютер — це можливість швидко знайти потрібну інформацію, полегшити процес навчання та інше.
  • МФУ (або ж принтер та сканер). Знадобиться для роздрукування рефератів та інших робіт, а також сканування для підготовки до шкільних занять. Також з їх допомогою можна роздруковувати різні навчальні посібники з інтернету.
  • Глобус та карта світу. Незамінні речі для уроків Я досліджую світ та Географія. Та й в цілому для загального розвитку.

Це лише кілька додаткових речей, які варто додати на робочий стіл дитини. Також ви можете урізноманітнити її канцелярське приладдя, повісити коркову дошку з розкладом і т.д.

Заключення

Ми обширно розібрали готовність дітей до школи та дали відповіді на більшість запитань, що цікавлять батьків у цей період. Але хочеться на завершення нагадати головне правило — систематичність. Навіть якщо Ви не можете приділяти багато часу на підготовку, приділяйте менше, але обов'язково кожен день. Дитина повинна влитися в цю нову для себе атмосферу — це допоможе їй успішно стартувати на шляху в якості учня початкової школи. І ще, займаєтеся Ви з малюком чи просто розмовляєте, проявіть вашу любов та терпіння. Для дитини — Ви головний авторитет та довірена особа, і саме від Вас залежить розвиток її інтересу до нових знань та наук.

 

 

 

 

СКОРО ЙДЕМО ДО ШКОЛИ

 «Психологічна готовність
дитини до навчання у школі»

«Роки чудес» – так називають дослідники перші п’ять років життя дитини. Закладені в цей час емоційне ставлення до життя, до людей, наявність або відсутність стимулів до інтелектуального розвитку визначають подальшу поведінку та спосіб мислення людини.

Готовність дитини до школи залежить передусім від батьків. Якщо дитина відвідує дитячий садок, то це залежить від вихователів, адже підготовка дитини до школи передбачена програмою дитячого садка. Але ці програми не повністю враховують психологічні аспекти проблеми. Отже, перед психологамистоїть завдання розробки критеріїв і показників саме психологічної готовності дітей до навчання.

Особливої уваги потребують так звані «домашні діти», які не відвідували дитячий садок. Вони, як правило, менш комунікабельні, важче встановлюють контакти з учителем та однолітками, не дуже комфортно почуваються в колективі, бояться залишатись у школі без батьків.

Часто батьки, а іноді й учителі, вважають основними показниками готовності до школи ознайомлення дитини з літерами, вміння читати, рахувати, знання віршів та пісень. Однак дослідження показують, що це мало впливає на успішність навчання. Відсутність цих умінь не потребує спеціальної індивідуальної роботи з дитиною, оскільки їх формування передбачається програмою та методикою навчання.

Психологічна готовність до школи – це такий рівень психічного розвитку дитини, який створює умови для успішного опанування навчальної діяльності. Компоненти психологічної готовності:

- мотиваційний;

- інтелектуальний;

- вольовий;

- емоційний;

- особистісний.

 

      Мотиваційний компонент відображає бажання чи небажання дитини навчатися. Він дуже важливий, бо від нього залежить входження дитини в нову для неї діяльність, яка відрізняється від ігрової своєю обов’язковістю, розумовим напруженням, необхідністю подолання труднощів тощо. Розрізняють внутрішні, або пізнавальні, мотиви учіння, що характеризуються потребою в інтелектуальній активності, пізнавальним інтересом; і зовнішні, або соціальні, що виявляються в бажанні займатися суспільно значущою діяльністю, у ставленні до вчителя як до представника суспільства, авторитет якого є бездоганним. Внутрішні та зовнішні мотиви учіння складають внутрішню позицію школяра, яка є одним з основних показників психологічної готовності до навчання.

Про наявність внутрішньої позиції учня можна говорити, якщо дитина:

1) Ставиться до вступу до школи та до перебування в ній позитивно, навіть в умовах необов’язкового відвідування школи прагне занять специфічно шкільного змісту;

2) Виявляє особливий інтерес до нового, власне шкільного змісту занять, віддає перевагу урокам грамоти та лічби, а не заняттям дошкільного типу (малювання, співи, фізкультура тощо), має належне уявлення про підготовку до школи;

3) Відмовляється від характерної для дошкільного дитинства організації діяльності та поведінки (віддає перевагу колективним класним заняттям, а не індивідуальному навчанню вдома; позитивно ставиться до загальноприйнятих норм поведінки (дисципліни);

4) Віддає перевагу традиційному для навчальних закладів способу виявлення рівня її досягнень (оцінка) перед іншими видами заохочення, характерними для безпосередньо-особистісних відносин (солодощі, подарунки);

5) Визнає авторитет учителя.

При вивченні мотиваційної готовності до навчання необхідно насамперед діагностувати внутрішні мотиви (наприклад, шляхом бесіди). Педагогічна робота в перші тижні навчання дітей у школі має бути спрямована на формування внутрішніх мотивів навчання.

 

Інтелектуальний компонент готовності дитини до школи передбачає:

1) Обізнаність, яка характеризується обсягом знань про навколишній світ: живу й неживу природу, деякі соціальні явища тощо;

2) Рівень розвитку пізнавальної сфери, що визначається диференційованістю (перцептивною зрілістю), довільною концентрацією уваги, аналітичним мисленням (здатністю розуміти суттєві ознаки і зв’язки між явищами), раціональним підходом до дійсності (відносним послабленням значення уяви), логічним запам’ятовуванням.

Проводячи корекційну роботу з інтелектуально непідготовленими дітьми, необхідно використати ігри, які розширюють світогляд дитини, тренують увагу, пам’ять, фонематичний слух, моторику та логічні ігри. Вольовий компонент виявляється в умінні керувати своєю поведінкою, у певному рівні розвитку довільності пізнавальних процесів. Навчання в школі потребує довільного сприймання, тобто вміння не тільки слухати, а й чути вчителя, товаришів, довільного запам’ятовування й відтворення, вміння довільно виконувати дії, робити не тільки те, що цікаво, а й те, що потрібно, доводити розпочату справу до кінця.

 

    Емоційний компонент готовності виявляється в тому, що дитина іде до школи із задоволенням, радістю, довірою. Ці переживання роблять її відкритою для контактів з учителем, новими товаришами, підтримують впевненість у собі, прагнення знайти своє місце серед однолітків. Важливим моментом емоційної готовності є переживання, пов’язані з самою навчальною діяльністю та її першими результатами.

У проведенні психокорекційної роботи необхідно вчити дитину формувати мету, засоби її досягнення, бачити кінцевий результат своїх дій, вчинків, брати на себе відповідальність. Можна використовувати також комплекс занять із психогімнастики.

 

Особистісний компонент готовності передбачає кілька показників:

Самооцінка дитини шестирічного віку. До початку навчання в школі у дитини має бути сформована адекватна самооцінка. Самооцінка визначає характер ставлення до різних видів діяльності, впливає на взаємини однолітками, вчителем, стимулює або затримує просування школяра в навчальній діяльності.

Наприкінці дошкільного віку дитина прагне узгодженості свого ставлення і оцінки оточення з оцінками і ставленням дорослого. Цією особливістю шестирічки треба вміло користуватись дорослим у формуванні самооцінки дитини. Адже самооцінка значною мірою визначає рівень активності особистості. Діти з високою самооцінкою почуваються в класі більш упевнено, сміливо, активно виявляють свої інтереси, ставлять перед собою вишу мету, ніж ті, хто за рівних умов занижує самооцінку.

       

       Рівень домагань. На підставі самооцінки складається і рівень домагань, який, на погляд дитини, їй під силу. Популярність дитини у групі, її загальна самооцінка залежить насамперед від успіху, який вона намагається здобути в сумісній дитячій діяльності. Таким чином, якщо забезпечити успіх діяльності малоактивним шестирічкам, які не користуються значною популярністю серед дітей, то це може привести до зміни їхньої позиції і стати ефективним засобом нормалізації відносин з однолітками, підвищити самооцінку дітей, їхню впевненість у собі.